Повномасштабна війна суттєво змінила вимоги до військової форми, взуття та захисного спорядження.
Сьогодні під час розроблення нових предметів речового забезпечення дедалі більше уваги приділяють досвіду самих військовослужбовців, їхнім потребам на полі бою, комфорту та безпеці.
Зокрема, у Збройних Силах України вдосконалюють польову форму одягу, працюють над новими засобами індивідуального захисту, маскувальним одягом і спеціальним взуттям. Серед перспективних розробок — нові зразки костюмів спеціальних для військових на лінії бойового зіткнення та черевики спеціальні із захистом від протипіхотної міни «Пелюстка».
Як відгуки військових впливають на створення нового спорядження, чому сучасна армія відходить від універсальних рішень та які новинки планують розробляти у 2027 році — про це АрміяInform розповів начальник Центрального управління розвитку матеріального забезпечення Командування Сил логістики ЗС України полковник Віталій Рябов.
— Наскільки досвід війни зразка 2026 року впливає на появу нових предметів для військових? Що сьогодні принципово відрізняється від підходів, які використовувалися до 2022 року?
— Досвід повномасштабної війни безпосередньо впливає на розвиток системи речового забезпечення Збройних Сил України. Значна частина нових рішень сьогодні виникає саме з практичних потреб військовослужбовців, які стають очевидними під час використання предметів речового майна в реальних умовах бойової діяльності.
Принципова відмінність від підходів, які переважно застосовувалися до 2022 року, полягає у значно більшій увазі до практичного досвіду безпосереднього користувача. Якщо раніше під час розроблення предметів основними орієнтирами були нормативні документи, встановлені технічні характеристики та визначені умови експлуатації, то сьогодні важливим джерелом інформації є також безпосередній досвід військовослужбовців та результати експлуатації предметів у військах. Саме військовослужбовці (споживачі) визначають потребу в розробленні нових предметів.
Водночас виникнення нової потреби не означає автоматичної зміни технічних вимог або запровадження нового предмета. Відповідна пропозиція має бути всебічно опрацьована, технічно обґрунтована та, за необхідності, перевірена під час дослідних випробувань. Такий підхід дає змогу відокремити індивідуальні побажання від системної потреби та забезпечити впровадження лише тих рішень, які дійсно підвищують функціональність, зручність і ефективність предметів речового майна.
— Наскільки під час розроблення враховуються відгуки військовослужбовців, які безпосередньо користуватимуться речами? Наведіть конкретні приклади.
— Досвід та відгуки військовослужбовців є важливою складовою процесу розроблення та вдосконалення предметів речового майна Збройних Сил України. Практичне використання виробів дає змогу оцінити не лише їх відповідність установленим технічним вимогам, а й зручність, функціональність та доцільність застосування в реальних бойових умовах.
Для перевірки таких характеристик, виявлення недоліків та оцінювання можливості подальшого застосування предметів проводяться військові (дослідні) випробування відповідно до військового стандарту ВСТ 01.301.002-2009 (01) «Організація та проведення військових (дослідних) випробувань предметів речового майна. Основні положення».
Результати випробувань, а також зауваження та пропозиції військовослужбовців враховуються під час подальшого опрацювання технічних рішень і, за необхідності, удосконалення відповідних предметів та вимог до них.
Показовим прикладом є костюм літній польовий жіночий. Потреба в окремому підході до конструкції жіночого одягу була зумовлена тим, що використання стандартних чоловічих моделей не завжди забезпечувало належну посадку та комфорт для військовослужбовиць. Під час розроблення жіночих моделей враховувалися особливості жіночої фігури, зокрема конструкція плечової та грудної ділянок, посадка штанів та анатомічні особливості стегон. Це дало змогу перейти від адаптації чоловічих моделей до розроблення виробів, конструктивно орієнтованих на потреби військовослужбовиць.
Ще одним прикладом є жіночий бронежилет. Його поява також пов’язана із врахуванням бойового досвіду військовослужбовиць, які тривалий час використовували бронежилети, конструкція яких не враховувала особливостей жіночої анатомії.
Використання універсальних моделей могло спричиняти проблеми з посадкою та комфортом під час тривалого носіння, обмежувати рухливість і створювати додаткове навантаження на організм. Крім того, неправильне розташування елементів бронезахисту могло впливати на належне перекриття захищуваних ділянок.
Практичний досвід користувачів у цьому випадку є важливим джерелом інформації для вдосконалення конструкції та визначення вимог до такого спорядження.
— А як щодо предметів речового забезпечення для жінок?
— Щодо предметів речового забезпечення для жінок, цей напрям також продовжує розвиватися. Ми поступово відходимо від підходу, коли жіночі потреби просто адаптувалися до вже наявних чоловічих моделей. Сьогодні під час розроблення враховуються анатомічні особливості жінок, специфіка виконання ними службових і бойових завдань, комфорт та безпека під час тривалого носіння форми і спорядження.
Йдеться не лише про форму чи взуття. Потреба в жіночих рішеннях є також у засобах індивідуального захисту та інших предметах речового майна. При цьому важливо, щоб такі вироби не просто відрізнялися за зовнішнім виглядом, а реально забезпечували кращу посадку, зручність і виконання завдань.
У 2027 році цей напрям однозначно залишатиметься актуальним. Нові рішення будуть з’являтися там, де є підтверджена потреба військовослужбовиць, а їх розроблення відбуватиметься з урахуванням практичного досвіду та результатів випробувань.
— Які речі за останні роки довелося найбільше змінити через реальний бойовий досвід?
— Війна суттєво змінила підходи до розроблення військового майна. Сьогодні головна увага приділяється не лише стандартизації та довговічності, а насамперед зручності, адаптації до потреб військовослужбовця, можливості швидко змінювати або доповнювати спорядження та підвищенню виживання на полі бою.
Більше немає «універсального солдата» — майно адаптується під людину та конкретні бойові умови, а не навпаки.
У формі акцент змістився на багатошаровість, терморегуляцію, використання безпечніших матеріалів і анатомічний крій. З’являються сучасні бойові сорочки, еластичні вставки, конструктивні рішення, які забезпечують більшу свободу рухів і комфорт під час тривалого носіння спорядження.
У захисному спорядженні основним став принцип модульності: військовослужбовець може комплектувати його відповідно до завдання. Замість надмірно важких конструкцій ширше застосовуються плитоноски, додатковий м’який балістичний захист, системи швидкого скидання та рішення для кращої вентиляції.
Змінюється і військове взуття — воно стає легшим, ергономічнішим, краще захищає від вологи, забезпечує амортизацію та, за потреби, додатковий захист від проколів та мінних загроз.
— Чи очікується у 2027 році створення нового предмета речового забезпечення для військовослужбовців/військовослужбовиць?
— Так, робота над новими та вдосконаленими предметами речового забезпечення триватиме й у 2027 році. Уже визначені пріоритетні напрями розвитку речового майна на 2026–2027 роки.
Серед них — нові засоби індивідуального захисту, спеціальний одяг для маскування, розширення асортименту маскувальних малюнків та інші рішення, які відповідають актуальним потребам військовослужбовців. Один із таких предметів — черевики спеціальні із захистом від протипіхотної міни «Пелюстка».
Також у 2027 році заплановано проведення випробувань нових покращених зразків польової форми одягу, комплект яких буде сформовано за результатами опитувань військових, що безпосередньо беруть участь у бойових діях.