З давніх-давен осінь в Україні вважається порою весіль. Урожай зібраний, основні господарські клопоти позаду, тож можна і відпочити, і весілля відсвяткувати.
Кожен регіон має свої традиції святкування, а подекуди вони відрізняються навіть у межах однієї області.
У Березинській громаді неподалік Чернігова раніше весілля гуляли кілька днів. Підготовка починалась у п’ятницю: господині готували страви, а найважливішим обрядом було випікання короваю. Він символізував сонце, добробут і родючість, а на весіллі уособлював об’єднання двох родин і народження нової сім’ї.
«Весілля починалося в п’ятницю. Цього дня перевозили постіль від молодого до молодої, випікали коровай. Його обов’язково випікали ті жінки, які щасливі у шлюбі, випікали шишки, а після обіду шишки роздавали всім, хто приходив на подвір’я», – прокоемнтувала «ЧЕЛАЙН» Марія Шевченко, жителька селища Березна.
Основні гуляння починались у суботу – спершу в молодої, а наступного дня святкували вже в молодого.
«У суботу гуляли весілля на подвір’ї у молодої. Потім відводили дружину до чоловіка, а на ранок у неділю приходили вмивати молодих. Якщо молоді, бувало, довго спали після весілля, то їх обливали водою. І продовжували гуляти в неділю», – додала Марія Шевченко.
На весільному столі в Березні були й особливі смаколики – березинські пряники. Рецепту цієї страви вже понад 100 років, а основною особливістю є розмір – деякі вергуни можуть сягати до пів метра завдовжки. Їх приносили до весільного двору в туго зав’язаній хустці, дарували молодятам і примовляли побажання: «Дарую вам вузлик сміху, щоб мали ви потіху, солоденьке куштували, синів і доньок народжали».
Окремий обряд супроводжував і поділ короваю.
«Коли ділили коровай, то його спершу давали батькам, ближнім родичам, кумам, а потім іншим гостям, але неодмінно з чарочкою спиртного. Якщо це жінки, то їм давали чарочку вина або березинську склянку вина, а чоловікам – чарку горілки. І гості випиваючи дарували подарунки молодятам, бувало, що й гроші, інколи кумедні дрібнички, наприклад гострий перчик», – зазначила Марія Шевченко.
Понеділок же мав свої особливі забави, які запам’ятовувалися надовго.
«У понеділок водили козу, носили курей і ділили їх. Збиралися люди різного віку, вони дорогою до нареченого ловили тих курей, які виходили на дорогу, фарбували їм нігті, чепурили цих курей, а потім уже їх дарували. А тещу у візочку катали по селищу. У нашому селищі є таке озерце чи така вічна калюжа, його називають «озерце для тещі». До нього везли в цій тачці тещу і мили їй там ноги», – розповіла жінка.
Весілля в Березні було не просто святом для молодят, а подією для всього селища – з піснями, частуваннями й особливими традиціями, що й нині передаються з покоління в покоління.
Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
Оксана Замятіна
Запись Панські вергуни, озерце для тещі та фарбування нігтів курям: як святкували весілля в Березні на Чернігівщині (Фото) впервые появилась ЧЕline.