За інформацією: Суспільне Чернігів.
Військові Микола Петренко, Валерій Сак, Михайло Асташенков та Сергій Чучвага. Сновська міськрада/Життя Семенівщини/Прилуцька міськрада/Славутицька міськрада
16 та 17 листопада поховали військових Миколу Петренка, Валерія Сака, Михайла Асташенкова та Сергія Чучвагу з Чернігівщини.
Про це Суспільному повідомили секретар Сновської міської ради Наталія Авдієвська, голова Семенівської громади Сергій Деденко, в управлінні соціального захисту населення Прилуцької міськради та Славутицька міська рада поінформувала на своїй сторінці у Facebook.
Микола Петренко військовослужбовець із села Петрівка Сновської громади. Народився він 20 квітня 1984 року, навчався у Петрівській загальноосвітній школі. Пізніше закінчив Ніжинське училище культури і мистецтв. Про це йдеться на сайті Сновської міської ради.
“Був творчою людиною і в різний час працював за обраною професією у рідному селі та місті Сновськ”.
Микола Петренко. Сновська міська рада
У квітні 2025 року Микола був призваний до лав Збройних сил України.
Помер Микола Петренко 14 листопада 2025 у рідному селі, коли був у відпустці.
Валерій Сак народився 24 листопада 1987 року в Семенівці Чернігівської області. Навчався у Семенівському ЗЗСО №1. Після закінчення школи вступив до Козелецького ветеринарного технікуму, повідомив Суспільному Сергій Деденко.
Довгий час працював ветеринаром у Хотіївській дільниці Семенівської громади. Згодом переїхав до Києва, де займався виготовленням металоконструкцій.
“Валерій завжди був доброю, щирою, уважною до людей людиною. Він дуже любив життя і завжди прагнув чинити тільки добро”.
Валерій Сак. Життя Семенівщини
У 2023 році Валерія мобілізували до військової частини, де він проходив службу на посаді водія.
10 листопада 2025 року Валерій загинув під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Іволжанське, що на Сумщині.
У Валерія Сака залишилися мати та брат.
Михайло Асташенков народився 23 лютого 1983 року в місті Прилуки. Навчався у Прилуцькій школі №7.
“Був спокійним, уважним і працьовитим хлопцем. Його дитинство пройшло у Прилуках. Серед знайомих вулиць, старих дворів, шкільних друзів і тепла рідної домівки формувався його характер — чесний, добрий, спокійний і водночас дуже сильний”.
Михайло Асташенков. Прилуцька міська рада
Поховання Михайла Асташенкова 17 листопада у Прилуках. Валентина Цербе-Несина
Після закінчення школи працював будівельником та опановував різні професії. Згодом влаштувався до Прилуцького КХП-1.
“Він ніколи не боявся фізичної праці. Михайло завжди простягав руку, коли хтось потребував підтримки і допомоги. У 2023 році Михайло добровільно пішов на війну. За пристрасть до футболу та характер справжнього бійця побратими називали його «Зіданом»“.
Поховання Михайла Асташенкова 17 листопада у Прилуках. Валентина Цербе-Несина
У березні 2025 року Михайла нагородили відзнакою командира 100-ї окремої механізованої бригади “За оборону рідного краю”.
Загинув Олександр 12 листопада 2025 року у Краматорському районі Донецької області.
Сергій Чучвага — старший сержант. Він народився 8 грудня 1970 року в селищі Ріпки Чернігівської області, повідомляє Славутицька міська рада.
Після закінчення школи у Чернігові здобув професію електромонтажника в Чернігівському СПТУ №18.
“Згодом своє життя пов’язав зі Славутичем. З 1991 року проходив службу сержантом-контролером у військовій частин, яка охороняла Чорнобильську АЕС. Після звільнення з військової служби працював електромонтажником у будівельній корпорації «Укртрансбуд»”.
Сергій Чучвага. Славутицька міська рада
У 2015 році Сергій став учасником АТО, обороняв кордони України на Сході.
“Після повернення до мирного життя займався будівництвом, власноруч звів затишну дачу для своєї родини. Добрий, щирий, турботливий – таким його знали й любили рідні та друзі. Він був люблячим чоловіком і батьком, справжнім господарем, який усе вмів зробити своїми руками. Особливу радість йому приносили діти. Сергій був ніжним дідусем для улюбленої онучки Злати, яку дуже обожнював”.
У червні 2025 року Сергій знову долучився до лав Збройних сил України. Загинув чоловік 23 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу міста Куп’янськ, що у Харківській області.
Читати ще
Читати ще
На Чернігівщині попрощалися з військовим Анатолієм Нечипоренком