Його історією на своїй сторінці у Facebook поділилося Регіональне управління Сил територіальної оборони «Південь» ЗСУ.
«Якщо я відмовлюся йти служити, тоді й хтось інший скаже: „ні“, а хто ж буде захищати нашу країну? Мене лякала думка, що ворог прийде до мене додому й наробить там біди. Я прийняв таке рішення заради своєї доньки, щоб захистити її майбутнє. Їй зараз 7 років. Вона мене дуже підтримує та пишається мною», — розповідає боєць.
Тепер Василь — старший навідник мінометної батареї, проте у цивільному житті він працював кухарем, звідки й дістав свій позивний.
І хоча зараз наш герой виконує бойові завдання, як навідник міномета, інколи все ж готує, щоб порадувати своїх побратимів.
«Мені хочеться, щоб у хлопців було відчуття дому. Тому на позиціях, коли є змога, намагаюся приготувати щось смачне, з того, що є під рукою. Картоплю смажив, торт робив, шашлики. Ми вже не перший рік служимо, тому хочеться, щоб хлопці пораділи трохи», — зазначає воїн.
Втім зараз головне завдання «Повара» — задавати напрямок роботи міномета, щоб знищити якомога більше російських загарбників.
«Працювати з мінометами мені цікаво. Це новий досвід, адже до війни я не мав справи з таким озброєнням. Спочатку я був номером обслуги, а зараз вже старший навідник. Мої обов’язки — виставити міномет, зорієнтувати його на місцевості, задати координати, правильно навести та влучити в ціль. Зробити все можливе для того, аби у противника було більше втрат. А коли є вільний час, то займаюся облаштуванням позицій та додатковим маскуванням», — додає Василь.

Джерело: Інформаційне агентство АрміяInform
2025-05-13 12:02:00